Заплавка - Сусідні села - Каталог статей - Нехвороща
Меню сайту
Категорії каталога
Корисне в інтернеті [13]
Талановиті люди села [4]
Анегдоти [6]
SMS для любимых [3]
Афоризми, вислови... [3]
Історії з життя [3]
ICQ - Приколи [2]
Новогодние SMS [3]
Прикольные SMS [3]
Тосты [5]
Поздравления [9]
Корисне, цікаве, секрети для "Вконтакте.Ру" [8]
Гумор "Вконтакте.Ру" [1]
Зроби сам | Саморобки - Все своїми руками [35]
Сусідні села [11]
Нетрадиційна, народна медицина. [57]
Освіта = Реферати = Тести = Корисне для навчання [9]
Заробіток в інтернеті. Як заробити гроші в інтернеті? [20]
Фото приколи [4]
Перша медична допомога [2]
Міні-чат
300
Наше опитування
Яким браузером ви користуєтеся
Всього відповідей: 121
FM-Радіо
Онлайн радио
Орфографія
Система Orphus
Випадковий анекдот
Реклама

Заплавка
Заплавка – центр Заплавської сільської ради. До неї входять села: Заплавка, Кременівка, Минівка, Краснопілля. Площа земельних угідь - 8122.2 га. Кількість дворів - 257 з населенням 550 чоловік, у Кременівці- 105 дворів з населенням-215 чоловік. На території Заплавки розташовані агро формування « Хлібодар» ( керівник Аватесян А. Д.) та « Пролетарське» ВУГЗГ( керівник Мигур Г.Ф.) 
У селі збудована і функціонує середня школа, у ній нараховується 100 учнів , яких навчають 16 вчителів. Діє також фельдшерсько - акушерський пункт, дитячий садок, бібліотека.
Назва нашого села походить від річки Заплавка, яка починається з Вирівських степів і впадає в ріку Оріль, притоку річки Дніпра.
Заселення краю починається з видання Катериною ІІ в 1762 та 1763 роках маніфестів, в останньому вбачалась необхідність освоєння «найвыгоднейших к поселению и обитанию рода человеческого мест». Запорізький кіш ретельно стежив, щоб на вольних землях не з’явились люди без їхнього дозволу. Тому першими поселенцями краю були козаки. Їхні потомки і зараз населяють Заплавку. Це Перескоки, Сліпки, Пугачі, Пилипенки. Козаки осідали на кращих землях і обирали поміж себе отамана.
Між селами Заплавка та Кременівка є горб, який називається Іва, там був підземний підхід, куди ховалися козаки під час небезпеки . Там також був склад, частиною якого заволодів Перескік Іван. Йому припало 2 пороховиці( 2 великих воза) мідних грошей. Як розпорядитися цими грошима, козак не знав, бо був не освічений, і тому ці гроші у нього виманив пан Алексєєв, який приїздив на літо в сусіднє село Котівку. За гроші Перескока Івана він накупив собі земель і став поміщиком.
Після знищення Запорізької Січі в 1775році землі активно стали заселятися. Недалеко від Заплавки через Оріль є село Ряське (зараз це Полтавська область) Жителі цього села бачили вільні заплавські землі і хотіли на них поселитися . Вони приїхали до місцевого отамана Івана Перескока, привезли вівсянки (дрібної риби), а його жінці червоні чобітки. Отаман тепло прийняв гостей і задовольнив їхнє прохання. З того часу пішла поговірка : «Отаман за вівсянку проміняв землі селянські». Вільні землі села Заплавки були розподілені між селянами з Ряськи. Одержавши наділи, вони селилися біля домівок козаків, через те Заплавку іноді називали Рящанівкою, а селян рящанами. В книжці «Заселення північного краю» Д.І.Багалій пише: «Як увели «Положение», Синегуб появився в Заплавці і почав до себе християн звати.: «Ідіть до мене. Поможете по хазяйству управитись, а я вас на казенщину не дам».
От і йшли дюди . Років шість, розказують, і добре було. А то , як уже вийшло шість год, - він їх і підписав під себе навіки. То так діло і зашерхло аж до волі»
Таким чином, згідно « Положення об обязаних поселянах» від 20 вересня 1804 року законодавчо закріплюється селянська повинність . Одні багатіли , інші бідніли . Старожили згадували сім’ю Погорілів, у яких була власність: хата та стежка від хати, тобто зовсім не мали землі.
Селянська реформа також мало змінила становище селян. Багато хто залишав село і йшов на заробітки.
У грудні 1917 року в селі було проголошено Радянську владу. Утворився революційний комітет, який проводив аграрну реформу. У квітні 1918 року в наш край прийшли німецько – австрійські війська, які базувалися в основному в Котівці.
На початку 1919 року було відновлену Радянську владу, почалось впровадження в життя декретів Леніна. Але серед жителів села Заплавки росло незадоволення. Із заплавчан було організовано загін селян, який протидіяв більшовикам (розгромлений ревкомом із Котівки). 
На території краю побували денікінці, загони Нестора Махна, Матвієнка.
У 1929 – 1930 рр на заплавських землях почалася колективізація. Досвід утворення колективних господарств був у Заплавці ще з 1920 року. Протягом 1920- 1924 років була створена сільськогосподарська артіль під назвою «Перша Заславська артіль». Її організовували Березовський М.С., та його сім’я, Журавель Ю.Г. 
У 1924 році на землях колишнього пана Алексєєва організована артіль. Вона мала 6 корів, 3 коней, 2 плуги.
Посадили на зораній цілині 30 десятин баштану. Як згадує Березовський П.М., баштан вродив на славу. По заплавські кавуни приїздили жителі навколишніх сіл і брали стільки, скільки могли повезти.
У 1928 році артіль мала уже 6 коней, молотарку, стала показовою, а у 1939 році перетворилася на комуну. У цю комуну записали всіх жителів Шагарівки. Все добро селянське було усуспільнено: земля – 1880 десятин, 140 коней, корів. Але працювати в комуні люди не хотіли. На весну 1939 року було виорано тільки землі колишньої артілі. 
Організатор комуни Березовський згадує: «І ось як настало. Як ранок, так біля котла навареної їжі збиралося сотні три людей, а на роботу з’являлося 10 -15 душ. Роботи ніякої. Як воно має бути, ніхто не знав до пуття. І проіснувала комуна до осені».
Під час колективізації на землях Заплавки було засновано колгосп імені Ворошилова, головою колгоспу обрано Мусієнко Михайла, який був першим комуністом.
Під час голоду 1932 – 1933 рр в кожному дворі вмирало 2 – 3 чоловік.
Старожили ще пам’ятають про піонера Микиту Сліпка, який охороняв під час голоду колгоспне поле від людей, які стригли колоски. Його було вбито. За радянської влади хлопцеві присвоїли звання «Піонера – героя». 
У роки Великої Вітчизняної війни багато заплавчан воювали на різних фронтах, полягло близько 500 осіб.

Убоях за Дніпро навічно уславився житель села Завірюха М.А., який замінив на переправі через Дніпро свого командира . Йому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Не залишались осторонь боротьби і жителі тилу. Щоб зберегти молодь від вивозу в Німеччину Александров М. підтримував зв’язки з лікарями Котівки, які давали фальшиві довідки про непридатність до роботи в Німеччині.
На території навколишніх сіл діяв партизанський загін Івана Демченка. Останній бій, про який розповідає письменниук І.Шило у повісті «Зимові громи», відбувся в Кременівці. 
Заплавка була визволена 23 жовтня 1943 року. Відновився колгосп, який згодом став носити ім’я Петровського. У 60 –х роках в ньому було 4 комплексних, 2 тракторні бригади та птахоферма. Розгорталось велике будівництво сільськогосподарських споруд: корівників, телятників , конюшень, свинарників. Також було споруджено магазин та восьмирічну школу. Під час реформування колгосп Петровського було реорганізовано на колективно–дольове сільськогосподарське підприємство « Оріль», яке проіснувало недовго. Землі цього підприємства були розпайовані, і воно припинило своє існування.
На місці КДСП «Оріль» з’явилася агрофірма «Хлібодар», яка об’єднала більшість селянських паїв. 
Деякі селяни господарюють одноосібно, інші утворили фермерські господарства. Перше фермерське господарство села Заплавка заснував житель Михалінчик М.Ф. Зараз на території Заплавських земельних угідь діють інші фермерські господарства »Лідія», «Рубін». Крім того, є ще декілька одноосібних господарств: Олійника В.М., Олійника М.М.,Швеця М.М. та інших.
Соціальна інфраструктура в селі представлена будинком культури, дитячим садком, середньою школою, бібліотекою. З господарських підрозділів працює одна свиноферма агрофірми «Хлібодар». Більшість жителів села ніде не працюють. 
Історія освіти в селі Заплавка.
При церкві існувала невелика церковно–приходська школа. Навчання було примітивне, його проводив дяк місцевої церкви. Вивчали і читали релігійні книги та здобували початкові навики письма та лічби.
Із скасуванням кріпосного права і проведенням реформ на селі почали відбуватися зміни.
Земства почали опікуватися освітою. На кошти земської управи в 1914 році збудована школа. Приміщення школи було просторе, але згодом воно не змогло прийняти всіх дітей. Тому початкові класи уже в тридцятих роках були перенесені в так звану попівську хату, де була раніше церковно – приходська школа. Ці приміщення були досить віддалені одне від одного. 
Із свідчень старожилів у 20- х роках ХІХ століття уже діяла початкова школа в селі Кременівка, і проіснувала вона до другої половини 70 – х років. У Кременівській початковій школі працювали: Дорошенко Марія Самійлівна, Балабась Лідія Іванівна, Сіра Марія Йосипівна. Споруда школи була гарною, високою, класні кімнати світлі і просторі .З початкової діти переходили на навчання до Заплавської восьмирічної школи. У 50 –х роках на так званій Шагарівці було збудовано ще одну початкову школу, де починали свою педагогічну діяльність Марфлюк Петро Іванович, Пилипенко Олексій Іванович та Зінов’єва Антоніна Миколаївна. 
Першими директорами Заплавської школи були Редько Андрій Петрович, Шаповал Юхим Іванович, Скнара Василь Кононович. У 1967 році директором школи було призначено Зінов’єву Антоніну Миколаївну, за її керівництва була збудована в центрі села нова восьмирічна школа, яка у 1971 році прийняла своїх перших учнів. У нове приміщення школи перейшов педагогічний колектив старої школи: Берднікова Галина Дмитрівна, Лимаковська Марія Степанівна, Шило Кость Петрович, Бондар Василина Іванівна, Фенько Іван Єгорович, Фенько Софія Миколаївна, Шило Любов Сергіївна, Пугач Надія Омелянівна, Швець Любов Карпівна, Саєнко Ольга Гордіївна, Сіра Марія Йосипівна, Балабась Лідія Іванівна. Ці люди присвятили своє життя вихованню та навчанню підростаючого покоління. У селі і досі учні згадують колишніх своїх учителів. 
Особливо тепло відгукуються про директора школи Скнару Василя Кононовича. Ця людина дійсно була вчителем з великої літери. Він згуртував навколо себе колектив однодумців, які натхненно працювали віддаючи себе дітям. Діти з повагою ставилися до своїх наставників і любили директора за життєву мудрість, справедливість, почуття гумору та інші доброчинності. 
Великою повагою серед учнів користувалась Галина Федорівна Беспалова – вчителька початкових класів.
Половину свого життя віддали школі вчителька біології та хімії Берднікова Галина Дмитрівна та вчителька французької мови Саєнко Ольга Гордіївна.
Українську мову і літературу незмінно на протязі багатьох років (1943 -1973) викладала Швець Любов Карпівна. Першою вчителькою багатьох поколінь заплавчан була Балабась Лідія Іванівна яка пропрацювала в школі з середини 50-х років до 1986 року.
У 1974 році директором школи було призначено Бредуна Володимира Івановича, який очолював педагогічний колектив до 1992 року. 
Майже одночасно в школу прийшло молоде подружжя Безсонових – Лариса Миколаївна та Юрій Борисович, які викладали відповідно українську мову і літературу та трудове навчання.
У 1983 році Заплавську восьмирічну школу було реорганізовано в середню. Разом з реорганізацією школи відбулося оновлення педагогічного колективу. На зміну вчителям пенсійного віку в школу прийшли молоді спеціалісти, які горіли бажанням працювати з дітьми натхненно і самовіддано.
З 1982 по 1988 рік за направленням районного закладу освіти в школу прибули 11 молодих спеціалістів.


У 1986 році до старого приміщення було добудовано двоповерховий корпус нової школи. Ця новобудова стала гордістю села. Світлі та просторі класні кімнати з новими меблями, великий та сучасний спортивний зал робили цю будівлю предметом захоплення.
У 1992 році педагогічний колектив очолив Войтенко Григорій Миколайович . У даний час у школі працює 16 вчителів.
Категорія: Сусідні села | Додав: initio (01.05.2013)
Переглядів: 529 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
логин
пароль
Пошук
Випадкове фото

Останнє на форумі...
Эксклюзивные подарки и аксессуары
Автор: skinwood
Форум: Продам
Дата: 17.11.2016
Ответов: 0
ВЫПУСК 2000 ГОДА
Автор: sputnica
Форум: Однокласники Нехворощі
Дата: 17.11.2016
Ответов: 6
Рибалка на Орілі та водоймах поблизу Нехворощі
Автор: fisherman
Форум: Риболовля
Дата: 17.11.2016
Ответов: 15
Нужен совет
Автор: fisherprise
Форум: Поболтай-ка
Дата: 26.09.2016
Ответов: 4
Дружба між чоловіком та жінкою
Автор: Admin
Форум: Справи сердечні
Дата: 28.08.2016
Ответов: 12
Погода на сьогодні:

Курси валют
Друзі сайту
Наша кнопка:
Сайт села Нехвороща. Реферати, софт, розваги.

Код кнопки:


Крамниця-А Нехворощанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Український козацький портал Личкове. Неофіційний сайт села. Історія, сучасність, фото


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нехвороща © 2008-2016
У разі передруку матеріалів посилання на на сайт www.nekhvoroscha.net обов'язкове.
Адміністрація сайту не несе відповідальність за додані користувачами матеріали на сайт.
Сайт оптимізовано для перегляду з роздільною здатністю 1024x768 і більше, браузером FireFox або Opera.